Пелікан допоможе вам зробити блог

Стаття, що ви читаєте, народилася завдяки Пелікану. Він узяв написаний текст, швидко пережував та виплюнув на сервер. Відтепер її можна читати, коментувати чи вподобувати у фейсбуках. Йдеться не про птицю, що мешкає у воді, а лише про однойменний генератор статичних сайтів. Правильно написати слід так - Pelican. Він не схожий на незграбну птицю, тому що названий не на її честь.

Для чого взагалі потрібні генератори статики, і як вони допомагають писати статті? Правду кажучи, самі статті ніхто замість вас не напише, ніякий генератор не допоможе. Проте вони вміють перетворювати текст на старі добрі html-сторінки. Розглянемо на прикладі:

Припустимо, ви маєте лендінг або простісінький сайт, який полежує собі на хостингу. Движка аніякого немає — звичайна сторінка index.html. Тай ось, начитавшися про збільшення конверсії, ви вирішили писати одну статтю щотижня, аби піднятися у пошуку Гугла та разом задовольнити графоманське его. Хочете власний блог тобто. Структурно все виглядає нескладно — створюємо директорію з назвою /blog і множимо на неї html-сторінки зі статтями. Верстаємо два макети: для статті та для сторінки зі списком усіх статей. Вставляємо свій неперевершений текст у шаблон і вручну форматуємо. Лишається додати її до зверстаного списку та ваш блог готовий. Так можна робити й такий метод анічим не гірший за решту. Складнощі виникнуть, якщо раптом знадобиться додати до блогу категорії, теги або архів статей. Тобто перетворити на справжній, зручний блог. І ось для цього існує генератор Pelican, який усю аналогічну рутину із копіпастою та форматуванням робить замість вас. Треба тільки налаштувати його одного разу.

Але, даруйте, нащо розмазувати білу кашу по чистому столу й створювати блог на html-сторінках, коли навіть школярі знають про вордпрес та джумлу? Кожна сучасна система керування контентом розгортається на першому-ліпшому хостингу за кілька хвилин, а про те, як натягнути верстку на якийсь популярний движок, не писав лише лінивий. Чи є причини, спитаєте ви, аби читати про цей генератор Pelican далі? І я відповім — так, є щонайменше три причини користуватися ним.

Давайте відразу перелічу через кому: безпека, швидкість, зручність. Ідемо за порядком, почнемо з безпеки. Слабке місце у движка — це база даних, бо ж там зберігається уся інформація. Базу можна зламати або пошкодити. Немає бази даних — нема чого ламати. Ось така арифметика.

Швидкість сайту — широке поняття, але зазвичай мають на увазі те, як швидко відвідувач бачить сторінку та елементи дизайну. Люди люблять швидкі сайти та прагнуть прискорюватися — встановлюють на свої движки усілякі плагіни та модулі, про які десь чули. Іноді вордпрес занадто обростає додатками, аж не розумієш, де закінчуються одні плагіни, і звідки ростуть інші.

Цікаве заховане ось де: узагалі движки працюють в одній зв'язці з сервером, та за допомогою магії мови, якою написані, і інтерпретатора - дають на виході ті самі статичні сторінки. Бо їх не можна буде подивитися у браузері. На відміну від генератора статики, движок і сервер створюють html-сторінки по запиту, в реальному часі. Але на створення сторінки потрібні деякі ресурси. Швидкість завантаження сайту залежатиме від великої кількості параметрів і характеристик. Скажу банальну річ — статика є статика. Її не треба обробляти, й вона запрацює всюди, де налаштований веб-сервер. Статика швидка з коробки.

Про зручність міркувати складно: одному зручно те, другому — інше, а третій навіть гадки не має про зручність, користуючися тим, що дають. Розповім за те, що зручно особисто мені:

• Pelican підтримує розмітку Markdown і reStructuredText - стаття створюється в улюбленому редакторі. Її не треба потім анікуди копіювати й спеціально форматувати, усе зробить генератор.

• Багатомовність реалізована гнучко й підлаштовується під конкретні потреби. Перемикання мов можна налаштувати для піддомену, окремої директорії або вказати у назві файлу.

• Чудове підсвічування синтаксису. Використовує Pygments для виділення прикладів з частками коду.

• Лаконічні налаштування з докладною документацією, поріг входження низький. Pelican просто бере і миттєво робить із ваших текстів з картинками статичний html-блог. Це легко перевірити — створіть рандомно одну-дві тисячі статей, згодуйте їх Пелікану і засічіть час. На все піде менше хвилини.

Генераторів статики створено багато і реалізовані вони як тільки можна: від башових скриптів до Сі та Рубі. Є з чого вибрати собі компаньйона. Люди потихеньку приходять до розуміння, що для особистого блогу не потрібен ненажерливий движок, за яким доводиться стежити і вчасно оновлювати. Та що казати, генератори впевнено нарощують популярність у блогерів, недарма їх розвелося як собак нерізаних.

Чим же відрізняється Pelican від товаришів? До речі, назва генератора це анаграма з французького слова calepin, яка перекладається як блокнот. Він написаний на Python, відомій і популярній мові, якщо є бажання його легко доробити під свої потреби. Підтримує плагіни: наприклад, пошук по сайту, іконки Gravatar і ще десяток смаколиків.

Як говоримо про Python, то не дивно, що в ролі шаблонизатора там Jinja2, не менше поширений у веб-розробників. Створювати теми легко. Pelican кешує вже написані статті і обробляє тільки нові — тому працює дуже швидко. Інтеграція з Twitter, коментарями Disqus, Google Analytics та іншими зовнішніми інструментами. Прописати Atom/RSS або налаштувати Open Graph - справа двох хвилин. Деплоїти сайт можна купою способів та куди завгодно, хоч до Github, хоч до Amazon S3, хоч до бюджетного хостингу. У порівнянні з іншими, Pelican не програє і тримається пристойно.

Pelican та інші штуки такого роду придатні поки не всім. Він не працює відразу після установки, його треба налаштувати. Такий шлях не для мейнстріму. В його бік варто подивитися хлопцям, що трохи міркуватимуть "звідки в хлібі дірочки беруться". Він влаштує кодерів, розробників та сисадмінів, що цінують час і дорогоцінні нерви. Однак, якщо ви ніякий не розробник, але хочете спробувати генератор для особистого блогу, запевняю — не пошкодуєте.